Тільки про сєйфи і шкафи не пишіть

     Таскали ми, карочє, з Вованом сєйфи і шкафи на практікє. Інтірєсна історія, щас розкажу. От за шо я люблю унівєрску практіку, шо вона завжди палєзна, увлєкатєльна і афігєнно важна. Нідайгаспоть тобі не написать днєвнік практіки, звіт і характірістіку! Ти шо, піди в церкву сходи, дурачок чи шо? Ти ж 6 тижнів тут абучался на практікє тому, шо в тебе буде на работє. Ну, як мінімум, ти знаєш, шо можна дєлать, коли закончиш унівєр. 

Вопщім, як ви поняли з попереднього поста, практіка в мене протікала давольно такі вяло і нічого цікавого не було. Тіжолого тоже. Свєрліш дєла, перекладуєш бумашки з місця на місце, ганяєш на тєлєжкє по калідорам суда (тіпа як в супєрмаркєтє). Там на таких тєлєжках розвозять пісьма чи судові справи. Бо цього добра там хватає.

За 2 тижні практіки я навчився дєлать дєла, які можна за 10 хвилин пояснити школьніку в класі з уклоном в далба*бізм. Да, сагласєн, я тоже не з першого раза робив все правільно, но щас-то! Щас все норм. "Жизнь живу і нє тужу". Паслєдніх два дня начілся який-то ад, мені торжествєнно вручили діск з аудіозаписом судового засідання і суть квеста була в тому, шо я должен праслушать 13 мінут аудіозапісі і запісать в ворді врємя, пєрсонажа і рєпліку, яку він сказав.

Сказать, шо ти ніхрєна нє панімаєш - нічо нє сказать. У тебе є журнал судового засідання, де записано час і шо відбулось, тіпа:

11:34:12 Запитання судді
11:34:15 Відповідь третьої сторони

А на дєлє це якийсь сраний ад. Люди говорять так, наче жують гавно, рєпліки по журналу не сходяться вапщє ні разу. Якісь крики, судді і сторони сперечаються, як пацани со двора. І вот як записать фігню, коли по журналу в тебе "запитання судді", а потім "відповідь сторони", а суддя, сука, на цю відповідь говорить знаєте шо? Знаєте шо?

"НУ, ТА Й ШО?" 

Як це, бл*дь, записать? Це шо таке вапщє? "Ну, та й шо?"! Сірйозно, пацни, так і сказав.

Я запитав в сєкрєтаря, тіпа, суддя ж стопудово знає, шо засідання записуються, про це ж повідомлеють перед кожним засіданням. І сторони тоже знають. І ці ублюдки говорять так, наче тільки перед самим засіданням навчились говорити. Я всратий...Я ці 13 хвилин 2 робочих дні практики записував. Страшне дєло, пацани. Я вже думав, шо хуже не буде, но тут нада два крєпкіх мальчіка, бо хтось там переїзжає з одного кабінєта в інший і треба перенести шкафи і сєйф. Про це попросили не писати в щоденник практіки. Ок, не пишем. 

Поняли? Шкафи і срані сєйфи. І ця женщіна така: "Я от не знаю, судові справи витягувати чи вони так понесуть?". Ти там, бл*дь, с ума сашла в свайом кабінєтє? Альо! Мені 22, я бєз пяті мінут магістр права з 2 дипломами, канєшно витаскуй судові справи і я потягну сєйф без них, так же простіше! Тим більше, шо цих судових справ аказалось аж 2 тєлєги, а я б даже одну таку не підняв. Без сєйфа. Карочє, це просто цирк на вадє. 

-Доброго дня, мене звати Діма, я присилав вам своє резюме і мотиваційний лист, мене цікавить вакансія юриста.
- Доброго дня, так, ви дзвонили вчора. Ми прочитали ваше резюме, але скажіть, будь ласка, які у вас є практичні навички? Ви писали, шо у вас була практика в судах, прокуратурі та адміністрації.
- А, да, була. Карочє, я можу в магазін зганять за водой, дуже бистро, але це залежить від того, наскільки далеко магазін і скільки води треба купити, бо я і бутилки по 18 літрів таскав. Ще можу вам бумажки якісь поклєїть, можу степлєром скріплять. По бумажкам вапщє широкий спєктр работ, тільки шо в тих бумажках я особо не розбираюсь, це не до мене. Ще, якшо ви, напрімєр, рімонт будете робить, можу мєбєль таскать та і самим рємонтом нє брєзгую, я ще до унівєра на стройках промишляв мєлкими дєлами. Можу тупо пару тижнів сидіть і нічо не дєлать, але уходить додому тоже не буду, просто так умєю. Видєржка. Можу прікольні історії травить весь день, у вас же тут, юрістів, робота дуже скучна, наскільки я з практіки знаю. Ну, шо, ось мої діпломи з додатком, можу копії залишити. Пайдьот?
- Та нє, пасіба. Не нада.
- Та чо ви, я ж магістр. Всьо умію, всі практіки проходив, я знаю, шо ви тут робите. От канкрєтно ви, напрімєр, шо ви робите, сєйфи таскаєте чи штампи на всякі бумажки ставите? 

- Я головний юрисконсульт. Комплаєнс, аналітика, практичні рекомендації, вдосконалення нормативно-правового забезпечення.

- Так, я не поняв, а це більше шкафи чи бумажки?

-...
-...

-Бумажки.

*бумашка моя, а пакет не мій*

К другім навастям.

• Від недавна я варвался в 15х4, намєрєн там застрять. Організація - агонь, лєктори - боги і царі. Читайте про це в мене на стіні, вступайте в групу 15х4 в вк, пізніше напишу про це окремий пост. Наступну лекцію буду читати 1 квітня, не пропустіть. 
• Робота по проекту, про який ще рано говорити, кіпіт. Ми стараємся іза всєх сіл і зараз головна проблема - знайти приміщення десь в центрі києва чи біля транспортної розвязки. Якшо в когось є таке - пишіть :) 
• А за вікном майже весна і я знову починаю бігати, бо хочу на полумарафон, на який (осторожно, внутряк) Алєжка Стоєв вже записався. Це той чувак, який говорить "я не їм солодкого" і п'є пепсі.

Жизнь вапщє тіжола. Залишилось ще 4 тижні практики (оспадє...) і диплом. Буду дєржать вас в курсє сабитій, нє пєрєключайтєсь. Всєм добра. 

Заходить в бар юріст, швея і парєнь с дрєлью...

- А на сколько вы к нам?
- На 6 тижнів.

Практіка на магістратурє - це така вєщь, яку важко понять. Бєссмслєнна і бєспащадна. Давайте я коротко абрісую сітуацию.

1. Ти точно будеш знать, де ти будеш 6 годин на день протягом 6 тижнів.

2. Ти навчишся афігєнно підшивати судові справи. Правда. Ти будеш робити це 6 тижнів.

3. Ти навчишся афігєнно робити копії документів. Правда. Ти будеш це...бл*ть.

4. Ти навчишся свєрліть пачки бумаги дрєлью. Суд. Бумага. Дрєль. ДРЄЛЬ.

5. Тобі не треба одягати костюм. Бо ти будеш работать з дрєлью. 

6. Ти - Дімочка. І тебе пригощають тортом\чаєм\піражком. Отут правда круто.

7. Учі матчасть, бо докопаються.

8. Ходи на судові засідання. Там ти можеш побачити, як чувак не може відповісти на питання судді: "де ви народились?". 

9. Цей же чувак хоче відсудити 400 тис. гривень і 200 грн. моральної шкоди. Соразмєрность.

10. Все це настільки скучно і бєспалєзно, шо краще б ти сидів вдома і плював собі на бороду.*

*Навіть враховуючи пункт 6, ви уж прастітє.

Вопщім, дєла апстаят норм. Просто норм. Вот в чом суть. В суд, де я прохожу практіку, добиратись досить близько, 25 хвилин десь. Це від виходу з падіка і до входу в суд. Підриватись прям дуже рано не доводиться, нам аж на 10 ранку. Робота там проста і часто ти робиш вєщі, над якими навіть не терба думати. Наприклад, можна ходити на судові засідання, підшивати справи, проствляти номерки сторінок карандашиком і відносити пошту з третього поверху на перший. Ще можна дрєлью сверлити судові справи, це, канєшно, та іщо дічь, я такого раніше наколи не робив. Але це теж прікольно, тут вже треба бути більш-менш зосередженим, бо можна просверлити собі руку чи пальці. Дрєль там треба для того, шоб не дироколити дуже товсті судові справи і не проколювати їх шилом. Тупо заходиш в коморку, де є покоцаний стол, кидаєш на нього судову справу на мільйон сторінок, береш дрєль, яка там лежить, і тупо хєрачиш три атвєрстія! Акуратно, канєшно. Шоб потім підшити справу красівой ниткой.

І ще це досить небезпечно для самих працівників суду, бо людина, яка знаходиться на практиці 6 сраних тижнів може не витримати і тупо почати сверлити людей. Потім весь поверх буде заляпаний кровавими ашмьотками і в новинах напишуть: "Поліція застрелила чувака, який засверлив (саме так) кілька десятків людей прямо в коридорах та кабінетах суду. На тілах убитих було знайдень десятки рівних неглибоких отворів, діаметр яких сходиться з діаметром свєрла у дрєлі вбивці. Десятки людей поранено".

І потім інтервью у працівника, який вижив:

- Як все відбувалось?

- Цей чувак просто увірвався в кабінет з дрєлью! Ми ще подумали "шо за фігня? хто це такий і шо він тут робить?", а він тупо підійшов до розетки, увімкнув дрєль і засверлив Толіка! ЗАСВЕРЛИВ!

- Як саме він це зробив?

- Ну, він включив дрєль в разєтку і почав робити отвори в голові Толяна. Тикав дрєлью в обличчя, сміявся і кричав шось типу: "Шість тижнів, бл*дь! Дивіться, як я навчився сверлити, як вам моя практика?! Ви напишіть це в характеристику, а я в щоденик! Ахахаха!", а потім пішов шукати разєтки далі, шоб ще когось засверлити, бо провод не всюди діставав просто.

Але не про це зараз.

Калєктів просто 10\10, рабоча апстановка просякнута дружбой, взаімопаніманієм, колективним підспівуванням радіо, шутками про х*й, напрімєр і історіями про прізрака Рому. Хто такий Рома? Уууу...ви не чули історію про чорного  сєкрєтаря? Будьте на стрьомє і не залишайте свої речі на столі, шафі і вапщє ніде, бо прийде Рома, чорний сєкрєтарь, і все начисто с*здить. Врємя лєтіт нєзамєтна.

Я і сєкрєтарі.

Не знаю, шо там в інших пацанів, але до мене ставляться шикарно, падкармлюють всякими ніштяками (торт, рафаелки), хоч я і ввічливо відмовляюсь, заварюють чайочок, навіть приносять всякі пиріжечки ще до того, як в мене почався обід. На обід, доречі, теж відпускають раніше і не паряться, якшо я все кину і дороблю потім. Бо я нічого важливого не роблю. І казалась би, на шо тут жалітись, всьо агонь. І да, я погоджуюсь, це найкращі умови з усіх моїх практик від унівєра. Але ж не шість тижнів! Оспадє, ну два тижні, максімум три. Шо там робити півтора місяці я вапщє не ацтрєлюю. Да, я не стомлююсь, мене нічого там не напрягає, навіть чудово провожу час, але я просто бєздарно витрачаю 6 година на день на отета вот. Дрєль. І я б радий допомогти класним людям, шо там працюють і вони давольні, шо у них є "парєнь, який зробить це за мене", але шість тижнів...

Чо ти дьоргаєшся або екзамен за 50 касарєй

Читати низьким мужицким голосом. Таким, наче він кадиком пиво откриває (і шпроти тоже).

This was the final battle...After long 5.5 years of pure rage and dark misery this day, the day of the last exam, was finally over. Ale she j praktika i diplom...blyaaaa...

Здарова, бандіти.

Заходьте, сідайте. Щас вам такоє розкажу, шо вапщє кароч. 

Здавали ми з пацанами останній екзамен з software law. Нас було 7 людей і це був останній термін здачі. Прям самий останній. Ніяких перездач. Так як 4 екзамени до цього я здав не особо напрягаючись, то і останній, ящітаю, мав би здати без проблем. 

Але не читали б ви цей пост...

Кароч, на екзамен прийшло 5 людей з 7 (2 яких-то бунтаря знайшлось), писати 30 хвилин, 20 тестових питань, в кожному по 4 варіанти відповіді, комбінація відповідей може бути яка завгодно, відповідь рахується правильною, якщо обрано всі правильні варіанти.

Якщо 12 із 20 - здав.

Якщо менше - провалив.

Написали ми роботи, карочі. Здаємо, чувак перевіряє. Перша робота 12\20, в аудіторії тіплєєт.

Друга робота - 13\20, іщо тіплєєт. Наступна робота - 10\20. FAIL. У всєх бамбіт. Ми побачили на власні очі перший фейл за весь семестр в Чехії. Міфічєскій монстр вирвався на свабоду.

Наступна робота, четверта - 11\20 - NOPE. У всєх бамбіт, даже нєба, даже стульчікі вспатєлі. Альо, шо за кроваву мясорубку влаштував цей хитрий чех?!

Остання робота, моя...

Перевіряє дуже довго. 

10\20...

сраних 10 із сраних 20...

He didn't make it.

Но нєт! Я в правєднай ярасті починаю сперечатись стосовно відповіді на одне питання, яке стосується мого кейсу про Майкрософт. Прєпад каже "Катай за комп, шукай кейс в інтернетах і доведи мені, шо ця відповідь в тебе правильна". Я подумав: "Больной ублюдок...". В кейсі 416 сторінок і я точно знаю, шо там немає того, шо я йому щойно доводив. Просто це дуже схоже на правду. Йому дзвонить дружина, він виходить і говорить кілька хвилин. Повертається (а ми вже всі стоїмо і намагаємось знайти якусь інфу в кейсі і всі, окрім мене, думають, шо я правий і там шось є, глупци) і каже: "Я вам вірю, скоріше за все, там всьо так, як ти кажеш. Маладєц. Це питання я всім зарахую за +1". Афігєть, думаю. Внєзапно чувак, у якого було 11\20 оживляється, витирає рукавами сльози щастя. Прєпод пожимає йому руку і каже: "Вітаю, ви здали, дякую, дасвіданя".

Я всратий. 11\20. Судорожно шукаю до чого ще докопатись. НІЧОГО. Прєпод забирає мою роботу, перевіряє її ще раз, може десь там 1 бал завалявся. НЄТ. Чітко видно, шо нічого там не придумаєш.

Назначає перездачу на наступний день.

І тут починається найцікавіше. За умовами контракту, по якому я навчаюсь, у випадку, якщо я завалю якийсь предмет (не здам екзамен і не перездам), то я маю повернути назад всю свою стіпуху, яку я отримав за семестр. А це, на сікундочку, 2000 євро.

 А це, на сікундочку, десь 50 000 грн.

І от я прихожу на перездачу. Прихожу на годину раніше назначеного часу. Приходить прєпод, в нього хороший настрій. Каже мені: "Hi!" і йде в аудиторію. Раз на 10 хвилин виходить і каже шось типу: "I hope this time you will pass it" чи "Maybe tomorrow?".

 І я с такім ліцом:

Як вісьолий вісєльнік він каже мені "IT'S TIME!" і проводить в аудиторі. Дає той самий тест, який ми писали вчора і каже, шо правила такі ж.

Читаю тест і тут...інші питання. Канєшна! Єстєствєнна! Дуже схожі на вчорашні, але змінено буквально кілька слів, термінів, варіантів відповідей. Хітрий чєртяка.

Здаю тест через 22 хвилини і поки він перевіряє, я рахую правильні варіанти відповідей і десь на задворках сазнанія прикидаю, скільки коштує моя нирка, наскільки впаде ціна, якшо там камні, скільки треба буде здавати кров, шоб назбирати стільки бабла і що там ще можна здавати.

Правильних відповідей 11 і залишилось декілька питань. І тут він перекреслює питання за питанням! В мене дьоргається глаз і...він ставить галочку! 12! Я видихаю, а він такий: "Yep, it was quite easy". 

Дальше набєг на "Біллу", антістресові шикаладки, капілюшечка бєхєровки за ваше здоровлячко і долгую жизнь прєпода і всьо як в тумані...