Чо ти дьоргаєшся або екзамен за 50 касарєй

Читати низьким мужицким голосом. Таким, наче він кадиком пиво откриває (і шпроти тоже).

This was the final battle...After long 5.5 years of pure rage and dark misery this day, the day of the last exam, was finally over. Ale she j praktika i diplom...blyaaaa...

Здарова, бандіти.

Заходьте, сідайте. Щас вам такоє розкажу, шо вапщє кароч. 

Здавали ми з пацанами останній екзамен з software law. Нас було 7 людей і це був останній термін здачі. Прям самий останній. Ніяких перездач. Так як 4 екзамени до цього я здав не особо напрягаючись, то і останній, ящітаю, мав би здати без проблем. 

Але не читали б ви цей пост...

Кароч, на екзамен прийшло 5 людей з 7 (2 яких-то бунтаря знайшлось), писати 30 хвилин, 20 тестових питань, в кожному по 4 варіанти відповіді, комбінація відповідей може бути яка завгодно, відповідь рахується правильною, якщо обрано всі правильні варіанти.

Якщо 12 із 20 - здав.

Якщо менше - провалив.

Написали ми роботи, карочі. Здаємо, чувак перевіряє. Перша робота 12\20, в аудіторії тіплєєт.

Друга робота - 13\20, іщо тіплєєт. Наступна робота - 10\20. FAIL. У всєх бамбіт. Ми побачили на власні очі перший фейл за весь семестр в Чехії. Міфічєскій монстр вирвався на свабоду.

Наступна робота, четверта - 11\20 - NOPE. У всєх бамбіт, даже нєба, даже стульчікі вспатєлі. Альо, шо за кроваву мясорубку влаштував цей хитрий чех?!

Остання робота, моя...

Перевіряє дуже довго. 

10\20...

сраних 10 із сраних 20...

He didn't make it.

Но нєт! Я в правєднай ярасті починаю сперечатись стосовно відповіді на одне питання, яке стосується мого кейсу про Майкрософт. Прєпад каже "Катай за комп, шукай кейс в інтернетах і доведи мені, шо ця відповідь в тебе правильна". Я подумав: "Больной ублюдок...". В кейсі 416 сторінок і я точно знаю, шо там немає того, шо я йому щойно доводив. Просто це дуже схоже на правду. Йому дзвонить дружина, він виходить і говорить кілька хвилин. Повертається (а ми вже всі стоїмо і намагаємось знайти якусь інфу в кейсі і всі, окрім мене, думають, шо я правий і там шось є, глупци) і каже: "Я вам вірю, скоріше за все, там всьо так, як ти кажеш. Маладєц. Це питання я всім зарахую за +1". Афігєть, думаю. Внєзапно чувак, у якого було 11\20 оживляється, витирає рукавами сльози щастя. Прєпод пожимає йому руку і каже: "Вітаю, ви здали, дякую, дасвіданя".

Я всратий. 11\20. Судорожно шукаю до чого ще докопатись. НІЧОГО. Прєпод забирає мою роботу, перевіряє її ще раз, може десь там 1 бал завалявся. НЄТ. Чітко видно, шо нічого там не придумаєш.

Назначає перездачу на наступний день.

І тут починається найцікавіше. За умовами контракту, по якому я навчаюсь, у випадку, якщо я завалю якийсь предмет (не здам екзамен і не перездам), то я маю повернути назад всю свою стіпуху, яку я отримав за семестр. А це, на сікундочку, 2000 євро.

 А це, на сікундочку, десь 50 000 грн.

І от я прихожу на перездачу. Прихожу на годину раніше назначеного часу. Приходить прєпод, в нього хороший настрій. Каже мені: "Hi!" і йде в аудиторію. Раз на 10 хвилин виходить і каже шось типу: "I hope this time you will pass it" чи "Maybe tomorrow?".

 І я с такім ліцом:

Як вісьолий вісєльнік він каже мені "IT'S TIME!" і проводить в аудиторі. Дає той самий тест, який ми писали вчора і каже, шо правила такі ж.

Читаю тест і тут...інші питання. Канєшна! Єстєствєнна! Дуже схожі на вчорашні, але змінено буквально кілька слів, термінів, варіантів відповідей. Хітрий чєртяка.

Здаю тест через 22 хвилини і поки він перевіряє, я рахую правильні варіанти відповідей і десь на задворках сазнанія прикидаю, скільки коштує моя нирка, наскільки впаде ціна, якшо там камні, скільки треба буде здавати кров, шоб назбирати стільки бабла і що там ще можна здавати.

Правильних відповідей 11 і залишилось декілька питань. І тут він перекреслює питання за питанням! В мене дьоргається глаз і...він ставить галочку! 12! Я видихаю, а він такий: "Yep, it was quite easy". 

Дальше набєг на "Біллу", антістресові шикаладки, капілюшечка бєхєровки за ваше здоровлячко і долгую жизнь прєпода і всьо як в тумані...