Слово "жопа" і успєх.

Рандомна фраза тижня: "Ти не можеш провести емпіричну дію над внутрішнім процесом". 

Я, канєшно, знав, шо в Куівє є дуже багато всяких заброшок і нєдостроєк, но шоб стока. Знайшов в цих ваших інтернетах дуже годний сайт гарацкіх "сталкєрав" (лол) і там в них є каталог всяких таких приміщень, підвалів, заводів, убєжищь, храніліщ і всячєскіх вазможних мєст абітанія матки всєя бомжей. Даже єсць штуки, висота яких перевалює за 30 поверхів. Каталог аж на 24 сторінки з падробним апісанієм мєста і фотками.

Зачєм мнє? Хах...Ну, шо ви як маленькі. Там буде то, шо пока нізя називать. Зараз моя задача взяти весь список того, шо я вибрав на сайті, відмітити це все на карті, прикріпити інфу і фотки кожного місця. Мєтодом "Андрюха, шо скажеш?" ми всі оберемо найкраще з них по всяким там важним і нужним парамєтрам. Така робоча пєтрушка, шонеясно.

К другім навастям.

Завтра вже в сраних 8.30 ранку я закину свою жопу на комфортабєльний (нє) автобус і буду уютно і весело їхати 23 години аж до Чехії. На самам дєлє я буду плакать, шморгать носом, схлипувати і мєдлєнно проводить рукой зверху вниз по запатєвшему вікну. Бо знаю я ці паєздки. Зручно тільки перших 15 сікунд. А потом ваділа закриває двері з криком: "Ахаха! Попались, глупци!" і топіт на пєдаль газа так, шоб випригнуть на полном ходу було б смєртєльной ашибкой.

Утрєчком наступного дня я заповзу в свою обжиту шарагу, патєряю сазнаніє от жопной болі і проваляюсь в цій післяавтобусній комі десь до 2 числа. Бо потім треба готуватись до екзамену і здавати його. Патом пакую манатки, забираю документи, виписуюсь з кімнати і...на автобус дамой! 

Шоб нє сайті с ума, я пользуюсь спєциальной размінкой і трєніровкой жопних булок по мєтоду іще самого Чака Норріса. Вона проста, не дуже енергозатратна і крайнє ефєктівна.

1. Кожного ранку виходьте в падік, піднімайтесь на найвищий поверх будинку і сідайте жопой на найвищу сходинку лєснічной клєтки. Спускайтесь до останньої сходинки першого поверху іспользуя тока жопні мишци, нє касаясь ступєнєй руками, ногами і тулавіщєм. Якщо вийде, ефєктівно буде попробувать ще й піднятись назад тєм же мєтодом і хоча б до вашого поверху.

2. Якщо у вас є звичка довго сидіти, один раз на годину робіть паузу, сідайте на тверду поверхню (підлога) і с помащью одной ліш жопи пригайте, розвертаючи себе на 360 градусів. Всього 15 прижкових кругів на жопі і ви будете готові до длітєльних автобусних поїздок.

3. Якщо рівень вашої підготовки дозволяє і ви, як мінімум, кілька місяців використовуєте вищеописані методи укріплєнія булочних мишц, єсть іще один мєтод. Знайдіть у своєму місті боксерський зал і домовтесь про тренування баксьорів "на лапах". Замість трєнєрских "лап" використовуйте булки собствєнной жопи. Це буде держать ваш зад в тонусі і баксьори зможуть вдоволь посміятись, мутузячи ваш зад.

Якщо ж ви вже в путі, прижкові вправи можна робити прямо на асфальті, якшо автобус зробив зупинку. Можна використовувати сходинки в автобусі. І ще, якщо ви зупинились на заправкє, то можна притулитись вашей бєз самнєнія агонізірующєй жопой до холодної стєнки зданія заправки і пройти кілька кругів вокруг цього ж зданія нє атривая жопу. Це остудить ваші булки і ви знову зможете з комфортом їхати ще кілька годин.