Прівєт, маленькі любітєлі "Євротура". Давайте разом подивимось на цю вашу Братіславу і вмєстє будєм разрушать міф про те, наскільки там глибоке дно і чи правда, шо з 10 центами ти божество.
Сьогодні утрєчком я двинув в Братіславу на красівому жовтому автобусі. Цього разу прийшов вчасно і нікуди бігти не довелось. Їхати всього півтори години, тому немає чого паритись по поводу всяких хостелів і того, шо не вистачить часу подивитись місто. І взагалі, це Братіслава, альо. Подивитись місто? Карочє.
Коли ти тока заєжжаєш, то сразу такий тіпа: "Ооооо...панятна, вони вже ліс жруть от бєдності".
Но нєт! Я вапщє не знаю, з чого такі мислі. Просто так чогось вирубали, мішало їм. Плєш лєсная. Патом виходиш із автобуса на вокзалі, бачиш всі ці ларьки з шаурмой, які міг сотворить тільки сам Сатана...
"Занепад - погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності; протилежне піднесення, розквіт".
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Та ладно, ладно, це гоніво. Обичні собі ларьки, яких сотні на всяких вокзалах. Подумаєш.
Внєзапно нас зустрічає нормальний такий нібаскрьоб біля офіса BMW.
Ідьом дальше, всьо наче харашо. І тут хєракс! Продають якусь дічь, непонятного года і смисла.
Висять діди, ті які, навєрно, ваєвалє. Ше тих годов, бо виглядають ізрядно потрьопаними, як і вся вулиця, на якій вони знаходились. Аж Білу Церкву згадав. Да сльоз.
Проходим буквально трошечки дальше і тут...КАРАБЛЬ! Нормальна така собі будівля з прістройкой у вигляді карабля, де знаходиться суши-бар. Норм вапщє.
Після цього по вулиці ідьот ВОТ ТАКОЙ ДОМ! Він наче сімволізірує саму смєрть!
І ПОТОМ ШМЯК! Жизнь і свєт! Да, я тоже нє панімаю, але так там всьо і праісходіт. Якось нерівномірно ліплять ці будинки, я не знаю чого так.
Це мєсна пошта. Десь тут мав дуже харашо заховатись світой атєц з кадилом, бо виглядає все дуже по-багатому. Ілітно! Золото! Лєпка! Ікони вісят - бабоси хрустят, як то кажуть.
Вилкой в глаз ілі в церкву раз?
Я уже думал всьо, тут вапщє глухо, як в танкє, в цьом Будапєштє. Немає на шо дивитись, зря приїхав і вапщє, сидів би краще вдома і плював собі на бороду замість того, шоб оце тягнути свою жопу в таку даль і ще й вставати зранку. Воно мені нада було? Нє. І шо ви думаєте врятувало ситуацію? Шо стало маяком надєжди, який допоміг мені змінити думку і шукати якісь хороші місця чи архітектуру в Братіславі?
ПРАВИЛЬНО! НІЧОГО! Це якийсь рожевий облуплений кусок дєрьма прямо в центрі міста. Ну ви сірйозно? Мені здається, вони нічого не ремонтують і не реставрують, бо в них немає бабла, а якшо нахрєн знести всю цю дічь, то з одного кінця міста можна буде побачити інший кінець через просвєти мєжду зданіями. Але звідки тоді такі класні нові будинки мєжду отетімі вот експонатами? Я вапщє нє панімаю. Горад кантрастав.
Ну, ладно, дальше почали проскакувати якісь мєлкі (малые) архітєктурні форми - МАФи (пасіба, Ліля), але вони теж були в такому стані, наче їх котили по сходам, а потім сказали пацанам із пісочніци зліпити пасочками то, шо відвалилось. На деякі вапщє наче хтось з висоти ригав бєтоном, а не реставрував. Сірйозно, просто куча сірого дєрьма. Скульптура!
І знаходяться вони в дуже інтірєсних мєстах. Отут, напрімєр, якийсь офіс чи взагалі жилой дом. Виходиш покурить, а тобі архангєл Толіїл підкурює пилающім мєчом. Вапщє агонь. Якби я вгашений в такій квартирі подивився у вікно, я б подумав, шо це уже за мной.
Часто проходили по вузеньким і уютним вуличкам, там таких багато. Погода видалась шикарна, це уже норма, тут якась осінь нєжна. Ніяких тобі машин, які застряли по кришу в грязі і людей, які потонули пад лєдєним даждьом, бо вишли за батоном в домашньому і без лодки.
Це тоже крайнє інтірєсна штука. Назвемо її "шипастий камінь". Знамєніт, навєрно, тєм, шо просто єсть. Афігєть.
Всякого там побачити можна, пацани. Даже не питайте.
Дальше просто насиплю вам фоток, держіть панамку ширє, бо там нічого особливого. Просто шоб ви понімали, як то всьо виглядає. І вдень і вночі. Бо ми знайшли єдине годне місце там - якийсь замок. Такий же, як і в Брно, чєсслово, вапщє скукота, але видно все місто. Сматрітє самі, карочє.
Отета тоже...отгрохали в таком районє, шо хай бог милує. За які шиши? А як же памятніки?
Агромна біла коробка з вікнами і мужик на канє з члєном (конь). Дуже сільно інтірєсно. Замок, карочє. Поняли?
Дальше ми рішили, шо нема там шо ловить вапщє, пішли в мак хавать марожено і заряжать мабіли. Ну і пісять тоже хотілось неслабо, весь день цей замок шукали на якійсь горі. Прадолжилісь наши пріключєнія ноччю. Тоже всякого насматрєлісь, але вирішили залізти на ту ж гору знову, шоб заценіть місто вночі.
Перший раз в перший клас.
На шо похоже? Я ж казав. Ріально куча бєтона з мужиком наверху. Наче строітєлі Пєтровічі пад етім дєлом іграли в "Царя гори" бєтономішалками. Якшо ближче підійти, то там можна роздивитись яких-то младєнцев, які лізуть навєрх, тоже, навєрно, учасніки ігри були, але то всьо мєлкі діталі. Яка різниця шо там, якшо виглядає все одно як куча...
Там не дуже видно, пацани, але то лампочка. Того ж монстра, навєрно, якому і рюкзак прінадлєжит на фото вище. Якісь у них тут праблєми з цим, нє?
Офісний центр "Amazon", напрімєр.
Тот же замок ночью.
Ладнінька, пацани. Отака поїздка. Якшо вам цікаво, шо там можна купити на 10 центів, то развє шо вашу мамку. Там тока штани за 40 євро застоят. ЗА 40 ЄВРО ШТАНИ! Я провіряв, заходив в магази. Оце вам розруха, карочє.
Комментариев нет:
Отправить комментарий