Як сич

Шол ачірідной день без пар. Без пар, без справ і без проблем. Чорт, пацани, я просто тупо живу тут. Сірйозно, це виглядає так, наче я приїхав сюди просто пожити кілька місяців, заценіть шо тут і як, а патом назад в Литву чи Україну. Мене, звичайно, влаштовує такий стан речей, але я шось вапщє не настроєн почати внєзапно вирішувати кейси чи обробляти великі (чи навіть середні) об'єми інформації. Найбільші pieces of information, з якими я тут маю справу, це списки покупок в магазині. Не дуже важко, а? От і я про це ж.

По дорозі в магаз павстрєчал багацько мустангів, виглядало шикарно. Не знаю куди і для чого вони їхали, може якась сходка владєльцев мустангів чи шось таке, але яка різниця. Кому мустангів, пацани?

Ніколи раніше не бачив таких девайсів на візочках в супермаркетах. Це, як ви зрозуміли, вєщіца для тих, хто погано бачить, але все ж хоче прочитати з чого зроблено те, шо хочеться купити. Поняли? Ну, вот.

Зараз я іду в двір тренуватись, бо треба хоч шось робити. Завтра, мабуть, зайду в бібліотеку, почитаю якусь пазнаватєльно-развлєкатєльну літєратуру. Або поїду автостопом в Братіславу. Тут треба подумати. Оспаді, скоріше б стіпуха з Литви, може хоч збухаюсь.