Меньше знаєш - больше лох

     Ахой, рібяткі. Нада шота дєлать, кароч. Бо якшо нічо не дєлать, то який тоді вапщє смисл? 

Купив сьогодні карту гєйропи\світу (з іношого боку), будєм пасматрєть куда можна махнуть атцюда. А шо. 

І да, якшо придивитись до України, то можна побачити, шо КРИМНАШ!

Я вирішив, шо чеська мова не дуже складна і я бросіл сібє визав вивчити її без курсів, тобто коптіть над нею вдома, як сич. Не знаю, скільки це займе часу, але, в будь-якому випадку, навіть якшо я облажаюсь, то нічого страшного. Мені навіть чехи казали, шо чеська мова нікому окрім чехів нє нужна. І чехам теж. Я піду на курси французької, it'll be more useful. Такшто вот. 

Ще треба знайти цей сраний спортзал, десь він тут має бути. Не може бути, шоб в Лтиві він був, а тут глухо вапщє. Ну брєд же, їй бо. Я прям прєдвкушаю атлічну мужицку качалку, шоб патєть там, як тварь. Просто де вона...

Сьогодні мене пригощали смачнючими кокосовими кексами з полуничним молоком, тому я подумав, шо не лишнім буде після такого трохи потренуватись. Вапщє ні разу не лишнім. А ще я сьогодні їв варені брокколі з рисом, було смачно. Такшо, ящітаю, в цьому є якийсь баланс. Ну, чи нє, пофіг, бо сьогодні це юбілєйний 10-тий пост в майом уютном бложикє і майже 1000 переглядів, можна і шикануть. Я даволєн. 

К другім навастям, гаспада.

Сьогодні стало холодніше. Тобто вже не +29 і можна імєнно не паритись, шо я не взяв з собою шорти. Пасмотрім, шо тут буде зимою, бо в Литві це був тупо Скайрім. Там не було ніяких обігрівачів і пластікових вікон. Ще б трохи і мєбєль пашла б на кастьор, як діти в школу. 

Ну, сподіваюсь особливості Скайріма нє памішают мнє в маіх путішествіях. А то знаєте...

На днях мені має прийти повідомлення про візу і я приїду в Україну на день, щоб її забрати. Налєтай, пацани, розписуюсь на груді, всього один день на арєнє цирка. Треба спробувати blablacar, кажуть, шо прям годна вєщь. Дьошего і бистро, як аборт в прижкє на сходи в падікє. Тому я вже зарєгался і знайшов якогось бородатого дєда, який їде в Київ у неділю. Сподіваюсь, мені не доведеться слухати його афігєнні історії із жизні всю дорогу, як він ще самому Гітлєру в морду дав, чи відбиватись від нього десь у лісосмузі, бо він, відітє лі, любить расчлєнять і їсти трупи молодих і нєжних магістрів права, бо це повертає йому молодість. Ніколи не знаєш, яка дічь може статись. 

Завтра спішемся, бо терба пройтись перед сном. Завтра нас ждут пріключєнія! Правда, я ще не знаю, які. Бо завтра в мене немає ніяких планів, развє шо запишусь на курси французької і посижу за чеською. Зато послєзавтра буде перший семінар з кібєрправа! Кібєрправо, Карл! Уявляється шось круте, але, скоріш за все я буду іза всєх сіл старатись не здохнути від скукоти. Завтра про це і напишу, вам же цікаво, да? Да?

Я знаю.