Ахой.
Пост за вчора, як ви зрозуміли.
Сьогодні був, мабуть, самий лінивий день за всю історію мого перебування тут. Це не означає, шо я нічого не роблю, але планів на день в мене майже ніяких не було і виходити мені теж нікуди не треба. Да і погодка шось скатілась. Тому я приготував собі рис з овочами і шматками мертвої пташки, трошки посидів над чеською і...все.
Але в усьому є свої плюси, в кімнаті дуже тихо і спокійно. Такий стан речей мені подобається. По-моєму, один такий "тихий" день на 10 днів мого перебування тут впалнє собі хароший расклад. Більше не треба, але і меньше теж.
Майже все йде по плану. Предмети шикарні, навіть інтелектуальне затєсалось, якшо в Шеві дозволять його тут вивчати (оспаді...). Вільний час іде на тренування і вивчення мов. От тільки зал я досі не знайшов, а мови вивчаю сам і це буде, в кращому випадку, кілька тижнів, тому треба шукати курси чи шось таке. Я посадив вазон і чекаю, поки він виросте. І ще чекаю, поки прийде моя стіпуха з Литви, шоб купити собі ВСЕ. Я навіть не знаю з чого почати. Може сноуборд, але доведеться якось тягнути його додому. Чи може спустити все на поїздки по гєйропкє. Вася гріт, шо нада єхать в Вєну. Отака пєтрушка, пацани.
В нашій шарагє на кухні готують такі страви, шо я і вдома такого ніколи не готував. Я не вмію готувати майже нічого, але тут прям можна сірйозно заімєть опит в цих вєщах. Може після поїздки сюди буде більш-менш нормальний скілл. В жізні пригодиться.
Сьогодні з К говорили про поїздки в Польщу, на її родіну. Вона зможе відвідати свою сім'ю, а я своїх друзів. А що може бути краще у такій ситуації ніж гід із місцевих. Треба тільки перед цим поїхати в Україну і забрати нарешті цю срану візу, бо мене скоро турнуть ка всєм чєртям. Пацани, не розходьтесь, я скоро приїду.
Цікавий факт. Знаєте як в Польщі називають поясні сумки (бананка\банан)? Nerka! Тобто нирка! Я думаю, деякі здивувались навіть тому факту, шо в Україні їх називають "бананами"...Ну да ладна.
Від тренувань я почуваюсь так, наче мене збив камаз. Але мені норм, бо я можу відпочивати скільки захочу. Скоро я звикну до такої інтенсивності і моє тулавіщє скажет мнє спасіба в старасті. Якшо я не здохну до 30.
Сьогодні я вапщє шота загуляв, вже майже четверта ранку, а я тільки дописую пост за вчора. Не хочу повертатись до "литовського" режиму. Ну нафіг.
Нє унивайтє. Сьогодні ж спішемся. Добраніч.
Комментариев нет:
Отправить комментарий