А воно мені якраз!

Ахоюшки, бандіти. Закинувши в топку трохи мюслєй з йогуртом я пішов нікуда. Сидів дома ще кілька годин після сніданку, а куда спішить, перша пара тільки завтра. Я вже 3 місяці не вчився, скоро мозг почне відмирати за ненадобностью. Тут, знаєте, місто таке. Ніхто нікуда не спішить і у всіх всьо харашо. 

Це тіпічний магаз біля нашої шараги. Шоб ви собі понімали. 

Вопщім, посидів я і вирішив, шо треба зганять в якийсь магаз пакрупнєє і шось там купить. Йогурт, напрімєр. Пачіму би і нє йогурт. Захвативши рюкзак, попутно викинувши з нього все, шоб помістився йогурт, я атправілся в магаз. Недалеко від нашої шараги є цілий здаравєнний торговий центр з блек джеком і продуктовим.

Поки дійшов до продуктового, зайшов в кілька спортивних магазів. Шикарні вєщі можна там знайти, пацани. Дуже нужні і палєзні. Напрімєр, спєциальний шлємак, фільтрующій скучну сіру рєальность. Рєкамєндую.

Потім я знайшов відділ, де продають спортпіт. Я афігєл, яке в них там все дешеве. Просто агонь. Те, шо коштує в Україні півтори штуки наших тугріків, тут коштує не більше шести сотень. Прітом, шо це не якесь там непонятне гавно, це імєнно нормальний такий чілавєчєский спортпіт. Не найкращий, канєшно, але і далеко не найгірший, просто вибір не такий великий, як в нас. Але, з іншого боку, я ще не був в спеціалізованих магазах, а так, тільки якийсь слабєнький відділ в торговому знайшов. Обов'язково треба буде зайнятись вапросам якогось годного спортпіта. За таку ціну його і в дьосни втирать і в суп кидать. 

Вопщім, добрався я до продуктового. Йогуртом нє абашлось. Купив індєйки і, я не впевнений, але мені здається, шо вона тут в таку ж саму ціну як курка, а то і дешевша. А воно мені якраз! Бо курка тут, мабуть, капєц в якому дєфіциті. Упаковка курячих сісічок десь 120 грн коштує, січьош, чітатєль? У нас десь 60-80, да? Ну вот. При тому, шо вага в них майже однакова, але краще перевірити ше раз. Не віриться шось. Шо в них ці кури жруть? Валюту? Та проще відро протеїна купить, сірйозно. Його і готувати не треба.

Вопщім приготував собі цю індєйку і рис з овочами. Було дуже смачно. Думав, всьо, з мясом на сіводня пакончілі, но нєт! Після вечірної прогулянки і нічного тренування я повернувся в кімнату (це десь годину тому) і Вася сказав, шо на кухні сидить Юля (наша аднагрупніца) і дуже сильно просить нас прийти. Ну, думаю, ок. Завалююсь на кухню, а там Юля, її литовська roommate. салат, картоха, куріца (!!!) і якийсь мєсний недобиток сидить, намагається це все з'їсти. Недобитком виявився наш мєсний адмін всєя інтернетів в шарагє, хай їсть на здоровлячко, бо виглядав він так, наче він прикладає зусилля, шоб підняти ложку. Юля попросила мене допомогти їм з паглащєнієм всього, шо вони наготували, бо ніхто вже не може асіліть. А мене вапщє про таке особо просить не нада, тут я імєнно смєло взялся за дєло. Шикарне завєршеніє дня, как па мнє.

Альтернатівні новасті.

Вчора, поки я готував на кухні зі своєю подругою з Польщі, до нас притусувався якийсь грєк. Розповів нам, шо він сьогодні (тобто вчора) вже в 12 годині дня пив абсент і заїдав це діло сиром з травой (I mean weed). Сказав, тіпа, а давайте завтра (тобто сьогодні) і ми з вами зустрінемось і посьорбаєм цього самого абсента. Ну, го, думаю. Потім, коли він пішов, Ксєнія (подруга з Польщі) розповіла мені, шо вона його знає і шо він гєй. 

Ага! Хітрий, думаю, парєнь. То-та він мені підморгнув, коли я з ним за руку паздаровался. Ну, думаю, ладно. Значить з абсентом треба бути максімально акуратним. Європа, всьоткі, я талєрантєн as hell. На наступний день, тобто сьогодні, коли я зустрів його з Ксєнієй (дальше К), він сказав, шо він іде з французами в чеський ресторан (попались, пацани) і в нього не буде часу пити з нами абсент. Це той самий випадок, коли гєй ще й підарас. Ну, ми з К подумали, шо нічо страшного. Ціліше будемо. Тобто я буду. Пріключєнія - це, канєшно, харашо, но нада і мєру знать. 

Завтра мені треба йти на першу пару. Саму першу. Пара починається в 15.05 і це все навчання на завтра, круто, да? Сірйозна заявка на успєх в юрпрактікє.

До завтра, пацани. Увідімся.