Сам ти скучний

     Пишу сьогодні за вчора, бо зараз майже друга ночі, щітай шо завтра уже здєсь. Прівєт, пацики, сідайте прямо на ступєньках, бо особо поки не ма шо розказувать. 

Карочі, сходив я сьогодні на курси чеської мови. Це мій третій і останній день курсів "survival czech". Мова дуже легка і я думаю, шо непогано було б її вивчити, але вот в чом соль. Курси можна продовжити, буде довше і складніше, але це буде ефективніше ніж вчити мову без курсів. З іншого боку, мова не така складна, шо треба прям курси, а вчити її вдома зручніше і безкоштовно. І я вот думаю...

І ще сьогодні ми з Васілієм нарешті присобачили прапор України на балконі 11 поверху, шоб всякі смертні бачили і панімали, де живуть українські полубоги. Треба було ще номер телефону чи імейл залишити, шоб вони звертались, якшо у них десь шини не горять чи якась мєлка рєволючия на корпоратів чи день народження треба, шоб не скучно і з розмахом. Такоє. Мені подобається. Балкон захвачєн бєз патєрь, на черзі Білла і парковка.

В кімнату варвалась Юлія Давлєтова зі своєю roommate з Литви і весело запропонували нам навєрнуть винограда і піти в паб дивитись чемпіонат з баскєтбола. Виноград ми сразу забракували, бо Вася його не любить, а я так вапщє. Але дякую за спробу, женщіни. Ідуть в кімнату до 2 мужиків і несуть виноград. На шо ви сподівались? Треба було стейк принести чи шось таке. Ну да ладна, принесли нам хавки, а я ще й шось варнякаю.

Васі було скучно в кімнаті, тому цей паб йому якраз. А в мене були свої плани, якими я нєзамєдлітєльно поділився з литовською самкою, бо вона прям дуже хотіла, шоб ми пішли. Ну, хоча б хтось із нас. І я такий: "Мнє нада на трєніровку! Іди сама в свій богомєрзкий паб!". Така собі відмазка в 9 вечора, але вона спрацювала. Та і я не проти був потренуватись. А чо нєт. Все одно ж сказав уже.

Коли я повернувся, Васі уже і слєд прастил, тому я попросив його написати мені з пабу повідомлення, як їх знайти. Just in case...

Але я пішов гуляти ще до того, як Вася мені написав. Попав під атлічний рясний чеський дощ, але мені норм. Це мій перший дощ в Чехії, а перший раз це така вєщь, шо вона запомінаєцця. Такшо всьо агонь. Поки йшов дощ, я заточив шикарний торт в кафешці і пішов додому, але дощ нє пальцем дєланий. Тому він пішов іще раз, коли я був біля шараги. Так шоб мало не показалось.

                      

А ще я дізнався, шо десь тут все ж є якийсь безкоштовний спортзал, але він ще закритий. Надєжда єсть! Всьо буде круто.

А зараз я шурую спать, бо завтра куча дєл. Насправді ні, це у студентів із Шевченка куча дєл, а ми тут навіть будільнік не ставимо. І пари в нас не почались. І в нас 4 вихідних на тиждень. Я думаю, шо ви почали плакати ще після першої фрази, тому не буду вас добивати.

Якось так. Сьогодні обіцяю написати за сьогодні, а то якось не ок. Весь день нічого не роблю і при цьому нічого не встигаю. Дічь якась, нє?

Усім добраніч і да нових встрєч!