Фітобабка

Драстуйте.

Сьогодні був досить важкий день. Не тому, шо погода в нас нє агонь і не тому, шо в мене багато справ по навчанню. Їх, вопщім-то, немає, бо була всього одна пара по Cyber Law. Але мені сподобалось, бо прєпод дуже любить свою роботу, він показував презентацію з актуальними кейсами по копірайту, говорив тільки про актуальні серіали тіпа Гри Престолів і Містер Робот, а також шутив шутки. Шоб ви поняли, наскільки в нас цікаві пари і презентації.

Після крайнє насищєной пари я пішов в зальчік, бо сьогодні був той самий день...

Якби цей діалог був в "50 аттєнках", то остання фраза була б: "Больной ублюдок". Це було настільки важко, шо я чуть нє бросіл всьо, якби не одна бабушка...

Пацани, ви даже не уявляєте, як мені стало нє пасібє. Там була БАБУШКА! Я знаю, шо часто пацики кидають всьо і йдуть додому, або просто намагаються не робити ніяких вправ біля дівчат в залі, шоб не зафейлити, або беруть ультратіжолу штангу чи роблять ще якусь невнятну дічь. Це все через те, шо з'являється в наших головах через дівчат в залах. Я, наприклад, завжди збиваюсь з рахунку, коли шось роблю, бо в моїй голові купа дурних думок тіпа: 

- Госпаді, вона бере таку ж вагу, як і я! Сподіваюсь, шо хоч повторів меньше зробить. Стид...

- Вона присідає прямо напроти мене, блін, щас вона подумає, що я сів сюди витріщатись, але я тут вже сидів до того, як вона почала присідати! Це тільки твої проблеми, женщіна...ха! 

- Фітоняшка біля мене така шикарна, шо якшо ця штанга впаде мені на горло, я все одно буду посміхатись і нікого не покличу допомогти. Та я і не зможу. 

- 18...19...матьтваю, я щас здохну, всьо, от прям щас врєжу дуба, мої ноги горять всередині, ще один раз присісти і всьо!...*в зал заходить раскошна самка*...20...21...22...23...24...А то ще подумає, шо я закінчив присідати, бо вона зайшла. Пф, тоже мнє. Да я тока начал, дєтка.

- Цей чувак такий здоровий, шо розминається моєю максимальною вагою на штангє, його простіше перестрибнути, ніж обійти збоку, ширачєнний шкаф. Але я не можу просто так це залишити, на мене всю трєніровку дивиться одна няша з іншої частини залу. *Роблю ультратіжолий падход* Атлічна, я відчуваю смак своєї печінки в роті, не треба було так надриватись. Обоже! Вона йде сюди. Бл*ть. Канєшно вони з цим здаровим чуваком знайомі. Канєшно вони тренуються разом. Тепер вони дивляться на мене і говорять. Атлічна сработана, Дмітрій, атлічна...

Так вот, вєрньомся до нашої БАБУШКИ. Я не впевнений стопудово щодо наявності внуків чи щодо її віку, але це була така жіночка, на яку дивишся і в голові тока "бабушка". Ну, є такі. Це взагалі ні від чого окрім зовнішності не залежить. В залі сьогодні була женщіна, з абсолютно сєдимі валасамі і по ній було видно, шо років їй десь 45-50, але вона виглядала настока круто, шо не всі небабушки так виглядають. Вона могла б мене на штангє страхувати під крики "Давай, щєнок! Дєлаєш хужє, чєм мой дєд! Іще 2 раза, замориш! Раз за родіну і раз за Сталіна!"

Я тепер тільки мрію про те, шоб моя дружина так виглядала в свої 50. Та блін, хоч в 40, сіройзно. Я просто не знаю, наскока атлічним має бути її мущіна, шоб вона так впахівала. Я навіть впевнений, шо якби ця бабушка була "вільна" з якихось причин, то вона ще б спокійно могла відшивати в клубах зарвавшихся пацанчиків лєт 30-ті. Нєдастатачна салідний к таму же дріщ. Тобто вона в свої 45-50 іще спокійно могла б розглядати варіанти! Панімаєтє? А не так, як воно абично в жізні буває.

Це я все до чого. Фітоняшки і просто люди жіночої статі можуть сильно впливати на тренування мущін, але моя сітуация просто вдвайнє сірйозна. По-перше, це жінка, по-друге, з неї давно мав би пісок сипатись при ходьбі, а вона так бодро літала по всьому залу і не давала трєнажорам астить, шо мене просто пранзіл густий кактейль із стида, гордості, разачіраванія, уніженія і завісті. Я був такий тіпа "Ну какова хрєна...Хіба я недостатньо нєдаволєн сабой? Нада було сюда ще бабушку падаслать. Вот, глянь, подивись на цю бабушку, парєнь. Бачиш, як вона жанглірує цими гантелями? Вот настока ти нічтожен! Нє, подожди, подожди...Вона б тобі даже не дала! Вот настока! Ахаха! А тепер іди поплачь в роздівалку, чєрвяк, не позорся. Надєйся, шо ти в свої 35 хоча б зможеш дійти до залу".

Карочє, ви понялі. Всєм пріятних сноф. Спішемся.