Здарова, бандіти! Заходьте, сідайте, кота не корміть. Він сит по горло моїми обіцянками самому собі кудись поїхати. Пост буде насищений і аба всьом сразу. Робіть з цим, шо хочете.
Вопщім, я пакую sum chickin with rice в судочки. Через пару годин мене буде чекати раскошний автобас до Праги (апять), а аттуда до Дрездена, де я уже і буду тусячіть. Це не всьо. Ха! Патом я вазвращаюсь і єду в Вєну. Вихідних-то, госпаді, 4 дня, а єслі пасавать пари (грєшно), то і вапщє бєсканєчно. Але я стараюсь так не робити, бо якшо не ходити на пари, коли в тебе 3 робочі дні, то можна жиром заплить. На 3 день на цю шарагу дивитись больно.
Листопад теж буде давольно насищєним. В перші вихідні я шурую в Краков, до атлічних рібят, які вже були в Брно (брнє). Це буде агонь. Патом я валю в Вєну, а аттуда в Рім, бо магу. Стіпуха, як і вихідні - не кончаєцця. Блін, казала мені мама, шо студєнчєскі годи самі луччі. В Шеві б нікада в жізні не повірив, шо може буть вапщє шось хароше, а щас...Нє, білєти, канєшно ультрадішові, бо я б не поїхав. Це і єсть главна прічіна, чого Рім. Не профукать же всьо на квитки без знижок. Тю. А так-то да, єслі дішевлє, то можна і купіть. Після Ріма ідьот Чорногорія. Та, яка Монтенегро. От тут було прям хаотічно. Просто написав чуваку, який мастєрскі уміє знаходити лєгєндарні зажопні мєста, тіпа "Язик Тролля", добиратись туда \оттуда якимись попутками, патірять там тіліфон в снігу і всьо на світі, спать в том же снігу з ногами в рюкзаку, шоб не здохнуть і одной рукой відбиватись від ведмедів...Карочє. Пишу йому, тіпа, Олеже, чи не вважаєте ви цікавою ідеєю мандрівку куди очі бачать? Не знаю, як він вибирав. Пофіг. Це і єсть, давєріє!
-Я просто скажу тобі назву і ти зрозумієш, шо це воно.
-Давай.
-Монтенегро!
-Чого Монтенегро? Шо там такого?
-Дімич, це МОНТЕНЕГРО! Ми маємо там бути.
-Ну, погнали.
Монтенегро, пацани. Гугліть, не питайте. Я сам не знаю.
Кромє таво, десь серед цього всього має затесатись іще Познань, але там непонятно. Та і ці поїздки не факт, шо будуть. Слідкуйте за постами, внєзапно їх можуть почати накривати тази через різні праблєми. Мало лі :) А вапщє план такий і я в самам началє.
А ще, я сходив в зал сьогодні, бо вчора він був зачинений через мєсний день нєзалєжності.
Карочє, "день ног" в спартзалє, це така вєщь, коли ти виходиш із зала, бачиш, шо на виході з будівлі є сходи, вертаєшся в зал і просиш адміністратора знести тебе на руках.
- Вибачте, а знесіть мене на руках, пожалуста. Там ступєньки і я здохну.
- Нє, ти афігєл, вали із мого зала, ми закриваємся.
- Пажалуста, я завтра куплю 2 протика.
- Здун! Ти стока не випьєш, подивись на себе. Дріщ. Тебе протівно палкой трогать.
- А вам-то шо, я ж куплю. Ну, знесіть, ну там 3 ступєньки.
- Ладно, Dmytro, но шоб паслєдній раз.
Доповзаєш в шарагу, де ти живеш на 11 поверсі, а на ліфті табличка, шо він не працює. Падаєш на коліна, починаєш плакати, достаєш із сумки футболку і витираєш нею сльози. Вахтьорша питає, шо случилось, чи може швидку викликати. А ти просиш її донести тебе до кімнати.
- Вибачте, а занесіть мене на руках в комнату, пожалуста. Я в залі не здох, а тут точно умру.
- Нє, ти афігєл, вали з моєї шараги, ми закриваємся.
- Пажаласта, я у вас завтра куплю відро жетонів для стіралки.
- Здун! Ти стока не стіраєш, подивись на себе. В тебе тут вєщєй, як у мого дєда. А він помер.
- А вам-то шо, я ж куплю. Ну, занесіть, я вам буду шутки шутить на кожному поверсі.
- Ладно, Dmytro, но шоб паслєдній раз.
Заходиш в комнату, піднімаєш лєву ношку, шоб знять красовок, а вона не піднімається! Думаєш, ладно, підніму праву ношку. Підняв, знімаєш з неї красовок, стоя на лєвій. І тут вдруг в ікру лєвой ноги, на якій ти стоїш, вгризається судорога! Хєракс! І ти падаєш, стараєшся максімально випрямить ногу, шоб тібя атпустіла, а воно шось вапщє не работає. Лежиш, плачеш в одном красовкє біля дверей, не знаєш, шо дєлать.
Харашо, шо зі мною такого ніколи не було. Ну, ладно. Мене просто ніхто не носив, а боль аслєпітєльна. Це я рішив зганять в зальчік перед ачірідной паєздкой. Хоть би завтра зміг із автобуса своїми ногами вийти.
Німношка а законє і парядкє.
Врємя прохладних історій, пацани. "Магнус. Убійца з юрфака".
Був сьогодні на парі. Про це треба написати, бо це Хуман Райтс. Про таке пишуть. Наш прєпод, будем називать його Тромбон, розбирав з нами кейс. Тромбон, бо він якось на першій парі сказав, шо це одне з його увлічєній. Ну да бог с нім. Кейс, карочє, крайнє інтірєсний. Я ржав, акі сучка. Був один парєнь, звали його Магнус. Уже ніплоха. Він був студентом юрфака десь в цьой вашой Гєрманії. Аднажди він украв якогось 11-річного спиногриза, задушив його і закопав, шоб він дивився, як картошка росте. Патом цей крімінальний гєній звонить його батькам, просить мільйон євро викупа за якаби живого пацана. Радітєлі всраті, канєшно же, шукають міліон (так у них все там просто, капєц), отдають, але попутно саапщают копам. Копи хватают Магнуса за його вєртляву крімінальну жопу, тащать в участок.
І як давай його крутить! Кажуть "ДЕ ПАЦАН?!". А тот уже с прадєдом бісєдує.
Поняли? Питають, в нього, де, сука, цей пацан! Такоє начілось!
І "Гдє дєтанатар?!" було і "Ваювонакілмі!?". Вот ета всьо. А він мовчить, як конь об бєтон.
Карочє, цей парєнь аж по стєнкам повзав, так вони його мудохали всім атдєлом. І грудопроломін прописували, шо він аж головой о пратівапаложну стєнку бився і угражалі всячєскі. Шоб ви собі понімали, карочє, тупо копірну кусок реальної судової справи.
...According to the applicant, the officer further threatened to lock him into a cell with two huge black men who would sexually abuse him.
...The applicant further alleged that he had been threatened with sexual abuse in that he would be locked up in a cell with two large “Negroes” who would anally assault him.
АШЕЛАМІТЄЛЬНИЙ УСПЄХ! ПАЄНЬ ПРІЗНАЛСЯ!
Трудно апісать всю тупость сітуациї, в яку попав маладой чілавєк. Тромбон нам сказав про такий хитрий тєрмін "ticking bomb". Це приблизно така ж ситуація. Коли, наприклад, тіраріст говорить, пацани, я залажил бомбу і у вас скоро бамбаньот! Лалки. Його ловлять, а він не говорить де бомба. Тоді копи попадають в дуже хрєнову сітуацию. Он зе уан хенд, їм треба дотримуватись положень про незастосування насильства при дапросах і тд, шоб отетат тіраріст себе комфортно почував і сам всьо видав. Он зе азе хенд, скоро ріально бамбаньот і непонятно скільки людей постраждають через те, шо тіраріст малчіт.
Єсть два стула: ждать, поки тікає бомба і ріскавать жизнямі людєй, або сабрацца всєм атдєлом і начать вибивать з тєраріста дєрьмо (і інфу). Якшо виб'ють інфу, подасть в суд, шо її вибили дуже сільно насільницьким мєтодом і копи будуть іще пару років штопать штани на жопі після рішення суду, а не вибьють, так вапщє. Так і живуть.
Такшто, я думаю, там був десь такий діалог:
-Офіцер, а в чом праблєма? Шо таке?
-Ти мені, бл*дь, зуби не загаварюй, ублюдок матьтваю!
-Так а шо я зробив?
-Де пацан, сука?!
-Який пацан?
-Крєпкій арєшек? Ти мнє всьо скажеш...Толя, неси молоток.
-Та я нічо не робив!
-ТОЛЯ, НЕСИ МІЙ МОЛОТОК!
-Та шо нада сказать, скажіть, я скажу!
-Карочє так, слюнявий, бачиш отих двох парнєй в клєткє? Вони натаскані на таких як ти. От щас я тебе там закрию і ми побачим, шо вони з тобою зроблять. А зроблять вони шось таке, шо буде связано с твоєй білой жопой, уніженієм і болью. Сєчьош, сучка?
Карочє, убійца сів в тюрячку, бо сказав де жмур. А не сказав би, не впаяли б убійство. Нема тєла - нема дєла. Жмур всєх спас, хоч і інфу про нього вибили. Копи получили якийсь там нєжний виговор. Так-то.
Всі ці норми законів і суть справи Тромбон мастєрскі малював на доскє у вигляді ТОРТА ("Because I like sweets") і радуги...Я буду скучать за цим унівєром. А січяс...
Зубна щітка і документи в рюкзаку (може навіть в одному відділі), манатки упаковані, оффлайн карту скачав. Кашильок, тіліфон, ключі. По танкам, пацани. Дрезден ждьот!
Комментариев нет:
Отправить комментарий