Пацани, в мене тут видалась вільна годинка і я можу написати про свої атлічні "пріключєнія" в Празі. Чого в Празі, а не в Брно? Це хороше питання, вам буде цікаво почути відповідь...
Йшла махнадцята година моєї поїздки з Києва до Брно. Їхати мені 23 години, але не все так просто. Відправлення цього бажествєнного транспорту у 8.30 і прибуття у 8 ранку. Транспорт - це дуже сильно сказано. Я ще подумав, а чо так дьошего-то, йо-майо. А коли побачив, шо там внутрі, то всьо сразу стало на свої мєста. Бо внутрі не було ровним щотом нічого. В ціну квитка входило пасадачне мєсто і...всьо. Ніяких тобі розеток, вай-фаїв, моніторів в падгаловніках і будь-яких інших ніштяків. Це корито досить комфортно довезло мене, місцями було навіть зручніше сидіти\спати, ніж в тому першому автобусі.
А щас саме цікаве. Те, на шо я не звернув уваги. Готові? Вніманіє. Автобус: Київ - Прага.
З 8.30 до 8.00. Ти поняв? Ти улавіл всю суть нехитрої сітуациї? Я вапщє всратий.
Карочє, откриваю я глаза десь у 7.30, сматрю, шо люди патіхонічку одягають куртки і збирають манатки. Ну, думаю, наканєцта. І ТУТ ВНЄЗАПНА! Сматрю в акно, а там...
СРАНІ. ПРАЗЬКІ. ТРАМВАЇ.
Я думаю, та нє, буть цього не може. Чого я за 3 тижні не бачив жодного такого трамвая по всьому Брно? Звідки їм тут взятись? Мої і без того немаленькі очі відкрились ще сильніше (хатя казалось би...). Я прочитав назву якогось салону і внизу маленький напис "Praha". Таааакс, думаю, врємя німнога праясніть сітуацию. Сабрался, успакоїлся і акуратно постукав по плечу дєда, який сидів попереду.
-Вибачте, я так розумію, шо Брно ми вже проїхали?
-Брно? Ага, години 4 тому.
-І зараз ми в Празі?
-Так, вже через 10 хвилин будемо в центрі, просто пробки.
Просто пробки, говорить. Просто пробки...
Хотілось сказати: "Врьош, старий пьос! Німожед бить! В білєтє чорним по білому написано!"
Тваюмать...4 години, пацани. Автобус же Київ - Прага і час відбуття - прибуття написаний для Києва і, вніманіє, для ПРАГИ. Який же я ідіот...
10 хвилин я насолоджувався архітектурними красотами Праги поки ми їхали до центрального автовокзалу і думав, шо я бєзповоротно пропускаю пару, на яку дуже розраховував прийти.
Вилізаю з автобуса, забираю манатки, тут же купую квиток до Брно, сідаю в інший автобус, закидую манатки і їду назад до Брно ще 3 години. І да, в цьому автобусі є і кава\чай і вай-фай і моніторчики в падгаловніках і навіть розетки. Але нафіг воно мені треба, якшо вже всьо діко і цинічно просрано...Добре, шо хоч бложек можна написати.
А вапщє, хароший день, якшо ранок почався з Праги. Навіть трохи смішно, оспадє, це ж треба.
Комментариев нет:
Отправить комментарий